по сем же Ст҃ославъ приѣха с Новгородьци. и ради быша емѹ брать˫а его. и перегатиша Дрьють. хотѧче ехати ко Дв҃дви. ЛИ ок. 1425, 218 (1180).
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
перегатити — див. перегачувати … Український тлумачний словник
перегатити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перегачений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перегатити. || перега/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
поперегачувати — ую, уєш, док., перех. Перегатити багато чого небудь (річки, ручаї і т. ін.) … Український тлумачний словник
гатити — I (робити гатку / греблю, відгороджуючи воду), загачувати, загатити; перегачувати, перегатити, пригачувати, пригатити II ▶ див. бити 1), бити 2), витрачати 2), стріляти … Словник синонімів української мови
